13 жовтня світ відзначає Міжнародний день зменшення небезпеки стихійних лих.
Цей день підкреслює важливість розуміння природних процесів та своєчасного реагування на можливі загрози. Природні катастрофи – це не лише землетруси чи урагани. Часто ризики ховаються у звичних явищах – посухах, повенях і пожежах, частота яких зростає через зміну клімату.
Посуха та повінь тісно пов’язані. Під час тривалої відсутності опадів ґрунт пересихає, ущільнюється і втрачає здатність вбирати воду. Після дощу вода швидко стікає поверхнею, що призводить до підтоплень, навіть якщо опади незначні. Відсутність рослинного покриву посилює ерозію та ризик повеней, а лісові пожежі створюють додатковий бар’єр для водопоглинання ґрунту.
Зміна клімату призводить до нерівномірного розподілу опадів, коли тривалі посухи змінюються короткочасними, але інтенсивними зливами. Це створює замкнене коло: спочатку посуха виснажує природу, а потім повінь посилює її наслідки. Військові дії в Україні додатково порушують природний водний баланс, посилюючи ризики для екосистем та людей.
Щоб мінімізувати негативні наслідки, необхідно діяти системно:
🔹Бережне використання води – крапельне зрошення, збір дощової води, ремонт водопровідних мереж
🔹 Відновлення природних екосистем – болота, заплави та ліси виконують функцію природних “губок”
🔹 Здоровий ґрунт – сівозміни, посухостійкі культури, уникання хімічного виснаження
🔹 Освіта та підвищення свідомості громад щодо поводження під час стихійних явищ
🔹 Системи раннього попередження – для інформування про можливі повені та сильні опади
🔹 Міське планування з урахуванням природи – зелені зони, дренажні системи, водойми для зменшення ризику підтоплень
В Україні ці процеси особливо відчутні. Для Київщини характерні різкі коливання вологості та сильні зливи після посушливих періодів, що спричиняє ерозію та локальні підтоплення. Впровадження природоорієнтованих рішень – відновлення річкових долин, лісосмуг і боліт – допомагає стабілізувати водний баланс та зменшити негативний вплив екстремальних погодних явищ.